Мнемотехніка як інструментарій корекційно-розвиткової роботи з дітьми дошкільного віку із ЗНМ

Навички комунікації є магістральними для дітей дошкільного віку, оскільки вони допомагають їм розуміти та пояснювати світ навколо, ділитися власними ідеями, почуттями, знаходити друзів, дозволяють міркувати та вчитися. Мовленнєві навички також допомагають дитині розвинути самосвідомість і почуття приналежності до групи чи спільноти.

Для дітей із ЗНМ конвенційні інструктивні методи навчання не є надто результативними, тому у педагогічній практиці важливо використовувати додаткові компенсаторні способи формування мовленнєвих процесів, мислення і пізнавальної активності, зокрема інтегрувати в освітній процес доступний арсенал мнемотехнічних прийомів для кращого запам’ятовування інформації.

У сучасному контексті мнемотехніку варто розглядати як систему засобів та прийомів продуктивного запам’ятовування, зберігання та відтворення даних і як наслідок розвитку мовлення. Елементами мнемонічного процесу можна вважати повторювання, осмислення інформації, її сильну емоційну цінність, ознайомлення із цією інформацією, обмеження змісту даних приблизно до семи одиниць, адаптація або форматування інформації відповідно до когнітивних здібностей учасника процесу, пропагування уважності та концентрації. Мнемотехніку можна також окреслити як сукупність методів, що потребують ментальних асоціацій для стимуляції отримання та реституції спогадів.

Використання мнемотехнічних стратегій у педагогічній діяльності сприяє фасилітації освітнього процесу для дітей із ЗНМ та частковому подоланню низки проблем, таких як: бідний словниковий запас; невміння узгоджувати слова в реченні; порушення звуковимови; невміння будувати монолог; бідне діалогічне мовлення; слабкий розвиток зв’язного мовлення; несформованість психічних процесів; порушення темпу діяльності; швидке виснаження при напруженій розумовій діяльності; можливе порушення формування навчальних навичок: дислексія, дисграфія, дискалькулія, недосконалість різних видів мислення . За статистикою 60% дітей мають домінуючу зорову пам’ять, тобто є візуалами, 30% – слухову (аудіали) та лише у 10% дошкільників переважає кінестетична пам’ять

У ході організації корекційно-розвиткої роботи з дитиною із порушенням мовлення необхідно обов’язково враховувати провідний канал отримання нею інформації, що у подальшому безпосередньо впливає на успішність застосування мнемотехнік. У процесі засвоєння нової інформації та в   загальному під час навчання фундаментальну роль для дітей дошкільного віку відіграє робоча або декларативна пам’ять, що інкорпорує короткочасне зберігання, репетицію та обробку отриманої інформації.

Слід розглянути декілька ефективних засобів мнемотехніки, які можна використовувати у корекційно-розвитковій роботі з дошкільниками із ЗНМ, зокрема візуальну мнемонічну стратегію запам’ятовування цифр на основі предметів подібних до форми кожного числа (цифра 0 виглядає як яйце, цифра 1 схожа на олівець, 2 – на 190 лебедя, 3 – на серце (верхня частина), 4 – на вітрило, 5 – на гак). Дієвим для вивчення чисел вважається також застосування прийому римування (один – млин, два – сова, три – шари, чотири – тигри), при цьому необхідно інтегрувати у освітній процес мнемокартки із зображеннями цих асоціативних пар з метою активації візуальної пам’яті дітей.

Позитивним ефектом у процесі запам’ятовування інформації відзначається метод асоціативних ланцюжків. Слова, які потрібно засвоїти, наприклад назви планет, групуються в просту коротку веселу історію або казку, що активно стимулює мозкові нейронні зв’язки у дошкільників.

Раннє втручання педагога з метою корекції порушень мовлення дозволяє зменшити ризики виникнення супутніх поведінкових проблем та покращує соціалізацію таких дітей. Активне використання у корекційно-розвитковій роботі мнемонічних освітніх стратегій допомагає дошкільникам із ЗНМ краще запам’ятовувати лексеми та фонеми, вдало будувати 191 речення, сприяє розвитку сенсомоторних навичок, вміння вирішувати проблеми та логічно мислити.